ПОРАДИ БАТЬКАМ

НОРМИ ПОЯВИ ЗВУКІВ У МОВЛЕННІ

B середньому звуковимова у дитини має бути повністю сформована до 6 років. Найперші свої звуки малюк здатний вимовляти ще на етапі гуління в півтора-два місяці. В основному це голосні звуки. І навіть щось схоже на “агу”, “аги” і т. д. Після етапу гуління настає етап белькотіння (з 5–6 місяців). У період лепету виникають перші ланцюжки складів: ма-ма-ма, бу-бу-бу, па-па-па і т. д. Починаючи з 10 місяців, малюк вже може почати наслідувати мовлення дорослих. На цьому етапі можуть навіть з’явитися перші слова. Тому свої перші звуки маля вимовляє ще у віці до року. Звуки мовлення засвоює дитина за принципом від легкого до більш складного.

1– 2 роки – А, О, Е, М, П, Б;

2–3 роки – І, И, У, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й;

3-4 роки – С; 3 – Ц;

4–5 років – Ш, Ж, Ч, Щ;

6 років – Л, Р.

До трьох років пом’якшення приголосних звуків є віковою нормою. Заміна звуків на більш легкі за артикуляцією також є нормою! Наприклад, якщо дитина в 2– 3 роки замість «машина» вимовляє “масина” т. д. Найчастіше основні проблеми починаються зі свистячих звуків, так як для їх вимови потрібна більш складна і диференційована робота органів артикуляції.

ДИХАННЯ – НАШЕ ВСЕ

По-іншому і не скажеш, адже дихання – це життя. А ще це потужний інструмент, яким необхідно вміти правильно користуватися! Без дихання нікуди в роботі логопеда і нікуди в повсякденному житті на 100 %.

Правильний вибір вправ дихальної гімнастики з урахуванням вікових особливостей дітей сприяє не лише їх фізичному оздоровленню, а й стабілізації психоемоційного стану.

Вправа «Повітряна кулька». Запропонуйте дитині лягти на підлогу і покласти руки на животик, уявивши, що замість животика повітряна кулька. Тепер повільно надуваємо кульку, тобто животик, а після того, як мама плесне в долоні (через 5 секунд), кульку здуваємо. Повторити цю вправу можна 5 разів, виконуючи разом з малюком.

Вправа «Хом’ячок» дуже подобається дітям, адже вона проста й дуже весела. Запропонуйте малюкові зобразити хом’ячка, надувши щічки, і пройтися так 10 кроків. Відтак повернутися і ляснути себе долоньками по щічках, випустивши повітря. А потім пройти ще кілька кроків, дихаючи носом, ніби винюхуючи нову їжу для наповнення щічок. Повторіть кілька разів. Сміх і веселощі гарантовано.

Вправа «Квітка». Запропонуйте дитині уявити, що вона на галявині, вкритій квітами. Ось вона нюхає запашну квітку – вдих носиком, видих ротиком зі звуком «а-а-а» як пахне квітка! Запропонуйте малюкові понюхати 4–5 квіточок.

Бажаємо вам і вашій дитині міцного здоров’я у поєднанні з веселими іграми!

ФОНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ

Слух буває: фізіологічний (немовленнєвий), фонематичний (мовленнєвий), музичний. Фонематичний слух відноситься до фонематичних процесів. Це механізм, який дає можливість почути фонему (мовний звук), почути мовлення ЛЮДИНИ. Коли з’явилася мова, тоді і з’явився фонематичний слух (все між собою пов’язане). Для розвитку фонематичного слуху використовуємо ігри та вправи по визначенню: тембру голосу (чи говорить це жінка, чоловік, дитина, старий, молодий і ін.); темпу мовлення (як говорить: повільно або швидко); висоти голосу (тихо або голосно, шепоче або кричить).

Ігри для розвитку фонематичного слуху:

Ігри з дзвониками (вгадай, який дзвоник звучав), (вгадай, який дзвоник звучав першим), (відтвори послідовність звучання дзвоників). Так ми тренуємо пам’ять, увагу та музичний слух.

“Де плескали в долоні?” Дитина стоїть посеред кімнати із заплющеними очима. Ви тихенько стаєте в будь-якому кутку кімнати та плескаєте в долоні. Дитина, не розплющуючи очі, повинна вказати напрямок, звідки вона почула плескання.

“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 2–3 дітей або членів сім’ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

Такі ігри дуже корисні і вони подобаються діткам.

АВТОМАТИЗАЦІЙНІ НАВИЧКИ

Зазвичай у закладі дошкільної освіти логопед займається з дитиною 3 рази в тиждень по 20-25 хвилин. Очевидно, що про автоматизацію навичок при такій частоті і тривалості занять говорити складно. Адже часто у батьків немає можливості приділити достатньо часу для занять вдома. Як же автоматизувати навик? Не потрібно спеціально планувати 15–20 хв часу в день, щоб сісти з дитиною і відпрацювати всі домашні завдання. Можна все робити на ходу! Наприклад, йдемо в садочок і по дорозі шукаємо все, що має звук, який поставив вашій дитині логопед ([Л] – метелик, листочки, лавочка…) Або нехай дитина збере шишки, і скільки вона їх набере, стільки разів нехай проричить. Можна запропонувати дитині викласти букву «Р» з камінчиків, паличок, листочків. Ось так, фактично граючи з дитиною та виконуючи інші справи, ви будете автоматизувати навик поставленого логопедом звуку.